oles_maasliouk: (Нє ждалі)
Originally posted by [livejournal.com profile] nazavzhdy at Помер останній полковник УПА.
Вчора на 92-му році життя помер полковник УПА, кавалер Золотого хреста бойової заслуги Василь Левкович. Левкович був останнім із живих командирів УПА такого рангу.
Полковник Василь Левкович (6.02.1920 — 13.12.2012) — один із 32 нагороджених військовою нагородою УПА "Золотий хрест бойової заслуги"
.




Навіть вийшовши на волю, продовжив свою боротьбу з радянською владою, вимагаючи перегляду вироку і визнання його військовополоненим, а не злочинцем. До здобуття незалежності України не визнавав себе громадянином СРСР, узявши паспорт лише незалежної України.
Василь Левкович помер у Львові 13 грудня 2012 року на світанку.
Прощання з полковником Василем Левковичем відбудеться у Львові в суботу 15 грудня о 12:00 у храмі апостолів Петра і Павла УГКЦ (Львів, вул. Театральна, 11 (костел Єзуїтів).

Bon mot

May. 30th, 2012 05:44 am
oles_maasliouk: (Yudif)

Я – великодержавний український буржуазний сіоніст.
Віктор Некрасов


Порівняти з бон мо Параджанова.
oles_maasliouk: (Holivky)
Goulag, les nationalistes racontent

Une émission de Valérie Nivelon

Véra Chopik

Lorsqu’ils arrivent dans les camps du Goulag, Véra Chopik, nationaliste ukrainienne, arrêtée et déportée à l’âge de 21 ans et Antanas Seikalis, résistant lituanien, condamné à 10 ans de camp en 1950 découvrent toutes les nationalités du Goulag, des hommes et des femmes qui ont résisté à l’invasion soviétique.



Також : Goulag : « les juifs sortent du silence »


oles_maasliouk: (Holivky)
Страх... перед ее агентами... в нашей стране


 
Огромное большинство бывших советских заключенных боялись и еще бояться той силы, которая им причинила зло : каждому из них ясно, что уже один факт основания такого Союза, как наш*, предстваляет собой вызов, брошенный режиму, создавшему лагеря. К страху перед Москвой присоединяется страх перед ее союзниками и агентами, находящемся во всем мире, и также в нашей стране.

Юлий Марголин, «Союз бывших заключенных в советских концентрационных лагерях», Тель Авив, [1954]

* )
oles_maasliouk: (Default)
Свій вірш присв’ячений небіжчику, Іван (Йоханан) Потьомкін закінчує такими рядками :

...Ось і остання сторінка. І що ж ?
Гірко, немов од ягід терпких калини
Гірко і прикро, і по єству дрож
Начебто в гості біду покликали
А між рядками без горя жили
Ті, хто штовхали вас на Голгофу
Ті, кому разом ви кісткою в горлі були
Ті, кого біль ваш не ятрив анітрохи
Ті, хто під’юджував вас осоружно...
Стільки на розбрат пішло століть
Замість творити одну родину !..
Хай же на древі нової Вкраїни
Квітне також і юдейськая віть.


Яків Сусленський, зіхроно льевраха )

January 2014

S M T W T F S
   1234
5 678910 11
1213141516 1718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 10:51 am
Powered by Dreamwidth Studios